На початку свого правління король Георг III прагнув створити не лише розкішну заміську резиденцію. Він мріяв про простір, де могли б поєднуватися сила природи, ландшафту й наукового пізнання. Так, у межах парку монарха розташувалася будівля King’s Observatory. Далі на london-future.
Історія заснування та розвитку King’s Observatory
Знаний своїм інтересом до природничих наук, король Георг III вирішив зробити вагомий внесок у розвиток астрономії під час свого правління. Його ідеєю стало зведення обсерваторії просто у своєму парку для спостереження проходження Венери перед диском Сонця, яке очікувалося 3 червня 1769 року. Для реалізації задуму монарх доручив проєктування наукової установи славетному шотландському архітектору Вільяму Чемберсу. Завдяки злагодженій роботі будівництво King’s Observatory було завершене вчасно, щоб королівське подружжя могло спостерігати за унікальною астрономічною подією.
Однак будівля King’s Observatory не обмежилася дослідженням Всесвіту. У її стінах навчали дітей з королівської родини, а також зберігали витончені математичні інструменти, рідкісні експонати з природничої історії, обладнання для філософських експериментів та мінерали з німецьких шахт. Оскільки Георг III приділяв особливу увагу годинниковій справі, в установі зберігалася його особиста колекція годинників.
У 1840-х роках будівля King’s Observatory залишилася без постійного призначення, після чого її передали Британській асоціації сприяння розвитку науки. З того часу вона продовжила функціонувати під новою назвою — Kew Observatory. У 1850-х роках установа стала науковим центром калібрування та тестування приладів: барометрів, термометрів, годинників, хронометрів, секстантів тощо. Надійність кожного протестованого інструмента підтверджувалася спеціальним маркуванням — «Сертифікат К’ю», який став символом точності та якості.
У 1871 році відповідальність за будівлю Kew Observatory опинилася у руках Королівського товариства. У 1900 році на її території було засновано Національну фізичну лабораторію, ключовий центр для вимірювальних стандартів у країні. Вже з 1910 року в установі почала працювати й Метеорологічна служба, що значно посилило її наукове значення.
Проте розвиток інфраструктури та урбанізація мали й зворотний бік. Електрифікація Лондона спричинила серйозні електромагнітні перешкоди для чутливих геомагнітних приладів. Так, деякі з них були перевезені від міського шуму з Kew Observatory до Eskdalemuir Observatory. До 1980 року Метеорологічна служба остаточно припинила свою діяльність у будівлі, після чого об’єкт був повернутий до Комісії з управління королівським майном. Він знову продовжив функціонувати під своєю історичною назвою — King’s Observatory.
У 1985 році будівля King’s Observatory зазнала ретельної реставрації й була адаптована під комерційні офіси. З 1986 до 2011 року вона слугувала штаб-квартирою компанії Autoglass у Великій Британії. Згодом права оренди перейшли до компанії Robbie Brothers of Kew Holdings Limited. Зрештою, місцева влада Річмонд-на-Темзі надала дозвіл на переобладнання обсерваторії на приватний односімейний маєток у 2014 році.
Визнання та значення діяльності King’s Observatory
Протягом майже двох століть будівля King’s Observatory була одним з провідних наукових центрів Європи. У ній проводили спостереження за Сонцем, вимірювання земного магнетизму, метеорологічні дослідження, сейсмологічні спостереження, а також вивчення верхніх шарів атмосфери. Дані та дослідження установи слугували еталоном для таких міжнародних об’єктів, як Colaba Observatory, Stoneyhurst College та Madrid Observatory. У сучасному контексті вона є об’єктом національної спадщини Великої Британії, який щороку відчиняє свої двері для громадськості.
