П’ятниця, 24 Травня, 2024

Лондонський камінь. Хто і навіщо його заклав?

Дивно уявити, що уламок каменю може стати пам’яткою цілого міста, але в Лондоні є і такий. Цей камінь налічує багато століть, але історики та археологи й досі морочать собі  голову над його походженням і чому він знаходиться на своєму місті. Далі на london-future.

Щодня на Кеннон-стріт завжди багато людей, особливо в ранкові години, адже це майже центр міста. Люди поспішають на роботу, у своїх справах і навіть не помічають скляний склеп, який вмонтований в стіну будинку під номером 111. Якщо зазирнути в середину склепу можна побачити уламок каменю. Звичайний, без написів, інкрустацій коштовностями тощо. Він навіть не схожий на старовинний артефакт, які зберігаються в численних музеях. Але, як не дивно, мешканці Лондона вважають його частиною міста. 

Історичні факти

У 18 столітті відомі письменники припускали, що Лондон буде існувати доти, доки цей камінь лежить на своєму місці. Ця думка збігається з думкою троянців стосовно того, що статуя Афіни врятує Трою. Керівник історичного відділу в Лондонському музеї, Рой Стівенсон каже, що цей камінь лежить тут незмінно, на одному й тому самому місці, коли все навколо постійно змінюється. Походження ж каменю досі не відоме. Та й за розмірами він не велетенський, всього 53х43х30 см.

Цей камінь навіть досліджували у 60-х роках. Дослідження показали, що вірогідно це вапняк з місцевості, що поруч з невеликим містечком Кліпшем. Також науковці припускають, що цей уламок було добуто зі скелі юрської доби, яка знаходиться на південному заході Англії. 

Окрему експертизу проводив і Музей археології, що знаходиться в Лондоні. Дослідження проведені у 2016 році кажуть про те, що ймовірно камінь може походити з Котсвольда, який знаходить за 160 кілометрів від Лондона, у західному напрямку. 

Що цікаво, що Лондонський камінь було знайдено і на старовинних мапах. На найдавнішій друкованій мапі міста 16 століття є позначка про місце Лондонського каменю

Науковці кажуть, що камінь, який можна побачити, це лише частина величезної брили, яка за якихось причин була вбудована в землю. До того ж камінь знаходиться всього в декількох хвилинах ходьби до Лондонського Тауера. 

Ще один відомий у 16 столітті історик, Джон Стоу, в 1598 році у своїх роботах також згадував цей камінь. Він писав, що камінь настільки міцно сидить в землі, що наїхавши на нього колесом, камінь залишиться цілий, а от колесо зламається.  Дивним історику видався і той факт, що камінь вбудовано посеред шляху. Але зважаючи на зміни в топографії міста,  можна припустити, що вулиці та шлях будувались навколо каменю раніше.  На жаль, це вся інформація про цей камінь, яку можна підтвердити сьогодні. 

Свідок великої лондонської пожежі

Камінь увесь час був видатною пам’яткою Лондона, але також він став свідком і відомих історичних подій, які змінили місто. Зокрема, камінь був свідком великої лондонської пожежі у 1666 році. 

Як говорять історичні документи, Томас Фаррінер йдучи додому ввечері 1 вересня 1666 року недбало загасив вогонь в печі. І поки все місто мирно спало, від іскор загорілись дрова, що лежали поруч із піччю. Увесь будинок зайнявся дуже швидко. Фаррінер разом з родиною встиг врятуватись вистрибнувши з вікна другого поверху, але одна його служниця загинула. Вже вранці 2 вересня, пожежа перекинулась на сусідні будинки на цій вулиці. Томас Бладворт, який на той час обіймав посаду мера Лондона, відхилив пропозицію пожежників зруйнувати будинки, що знаходились поруч з епіцентром вогню, тому пожежа почала ширитись вулицями міста дуже швидко. За кілька годин вогонь дійшов і до складу зі свічками, спиртом та вугіллям. Склад вибухнув, через що вогонь почав поширюватись містом ще швидше. Навіть не дивлячись на земляні вали, які будували мешканці Лондона, щоб зупинити пожежу, вогонь охопив все місто. Пожежа була настільки сильною, що її було видно за 50 кілометрів. Лише 6 вересня пожежу вдалось загасити. Загалом, за майже 4 дні було знищено 13 200 будинків, 90 церков та храмів і велику кількість інших будівель. Понад 100 тисяч лондонців стали безхатьками. 

Розташований посеред вулиці камінь уникнув значних пошкоджень, але під час забудови міста було зроблено досить цікаве відкриття. 

Саме під час реконструкції міста після пожежі було виявлено, що невеликий айсберг Лондонського каменю, був лише верхівкою, а вся брила була захована під землею майже на 3 метри. Роберт Гук зазначив, що можливо, лондонський камінь в старовинні часи був своєрідним обеліском. Цю теорію підтримував і відомий архітектор Крістофер Рен.  Він припускав, що це був камінь, від якого брали початок всі дороги в місті, до того ж в Римі від такого каменю відраховували довжину дороги. 

Історичні події

З часом в науковців виникла теорія про те, що лондонський камінь є частиною споруди Древнього Риму, але вона не знайшла фактичних підтверджень для подальшого свого існування. А вже в середині 19 століття камінь було перенесено, через будівництво метрополітену. Тому значу частину фундаменту каменю було втрачено. 

В 1742 році, камінь знову було перенесено, тепер вже у зв’язку з тим, що побільшало транспорту на вулицях міста, і камінь посеред дороги на бруківці був досить небезпечним для водіїв. Тому його змістили ближче до бордюру, біля стін церкви Святого Світина. В 1940 році, камінь знову зазнав певних руйнувань, під час «Лондонського бліцу», коли німецькі бомби почали масово руйнувати Лондон. 

Вже в 1962 році, на місці колишньої зруйнованої церкви, було збудовано нову офісну будівлю. Що цікаво, що під час будівництва, було враховано і лондонський камінь, тому в стіні залишили спеціальне місце для нього. Також камінь перебуває на цьому місці постійно, окрім періоду з 2016 по 2018 роки, коли була реконструкція будівлі. Тоді камінь знаходився на збереженні в Лондонському музеї. 

Звісно де факти, а де легенди про цей камінь розібрати важко. А от міфи та міські легенди з’являються щохвилини. 

Міфи та легенди

Найпопулярніша легенда про камінь пов’язана з 1450 роком. Саме в це період відбувся так званий збройний заколот проти Генріха VI. Він був не дуже популярним правителем серед народу. До того ж Генріха не любили не без причини. Його політика збереження контролю над Францією, вважалась головною причиною економічної кризи в Англії. Легенда говорить, що ватажок бунтівників, відомий Джек Кейд, поклав свою зброю на Лондонський камінь і назвав себе «Господарем Лондона». Що цікаво, що ця історія стала основою для другої частини хроніки «Генріх VI», Шекспіра. Хроніка мала грандіозний ефект, глядачі були у захваті, але більше не існує жодної згадки, що хтось крім голови бунтівників використовував Лондонський камінь таким чином. 

Хоч камінь ніяк і не впливав на монархію, але дивним чином брав активну участь і в інших цікавих історіях. 

Наприклад, в 1629 році була заснована Організація виробників окулярів, яка мала стежити за якістю окулярів та виробниками. До речі, ця організація існує й сьогодні. Окуляри, які не відповідали якісним показникам, знищувались, а виробники карались. Так було затверджено, що ті окуляри, які не відповідають стандартам мають бути розбиті об Лондонський камінь. 

Існує думка, що Лондонський камінь був місцем зборів та знаком для мандрівників, що вони нарешті дістались Лондона, а знищення окулярів на цьому місці мало б мати повчальну мету. 

Мешканці ж міста шуткують, що не ризикнуть зрушити цей камінь з місця, хто ж знає, може від цього залежить майбутнє Лондона. 

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.