Мабуть, Лондон відомий у світі саме завдяки червоним телефонним будкам. Незважаючи на те, що це один з найважливіших економічних, фінансових, освітніх, мистецьких, культурних та ділових центрів, саме червоні будки з телефонами здатні створити у голові майже кожної людини своєрідний асоціативний ланцюг з іншими образами міста. Проте не всім відомо про цікаву історію створення телефонного зв’язку у столиці Великої Британії. Наприклад, з якої причини Лондон став місцем розташування першої у країні телеграфної станції? Як розроблялися номери телефонів? Чому червоні будки не відіграють значної ролі в історії телефонного зв’язку? Та що змінилося з розвитком нових технологій? Далі на london-future.
Що передувало виникненню телефонного зв’язку в Лондоні?
19 століття ознаменувалося великою кількістю неперевершених відкриттів та значним прогресом у промисловості майже по всій Європі. Столиця Великої Британії займала перші місця у цих своєрідних перегонах. Тож не дивно, що багато нових впроваджень було вперше реалізовано саме у даному місті. Поява різноманітних підприємств, виникнення вуличного освітлення, розширення транспортної системи – усе це стало першим поштовхом до виникнення питання про налагодження швидкої та ефективної комунікації між людьми. Тож телефонний зв’язок виступав необхідним для міста, що розвивалося. А історія створення телефонних номерів – це подорож, що переплітається з еволюцією комунікаційних технологій.
Центральна телефонна станція
Хоча на початку 19-го століття у Великій Британії і були прийняті деякі прогресивні рішення щодо виникнення телефонного зв’язку, але суттєві зміни мешканці країни змогли побачити після події, що сталася у 1879 році. Тоді в Лондоні було вперше відкрито центральну телефонну станцію. Це дозволило операторам здійснювати дзвінки, самостійно підключаючи та від’єднуючи кабель. 2 серпня того ж року було зареєстровано Edison Telephone Company of London Ltd. До кінця року компанія вже обслуговувала 172 абоненти. Такі масштабні події стали вирішальним кроком до впровадження телефонних номерів.
Еволюція телефонних номерів
Перш ніж говорити про історію створення телефонних номерів слід окреслити їх використання у широкому контексті. Концепція присвоєння числових ідентифікаторів телефонним лініям походить з кінця 19 століття. У перші місяці, коли розвиток телефонної мережі почав досягати істотних масштабів оператори вручну з’єднували дзвінки, часто вимагаючи від користувачів вказати ім’я особи чи установи, з якими вони хотіли зв’язатися. Спочатку телефонні номери не були стандартизовані, і користувачі могли використовувати номери різної довжини. Однак із збільшенням кількості абонентів стандартизована система нумерації стала важливою для забезпечення ефективного зв’язку. Трохи згодом по всій країні запровадили загальнонаціональну систему нумерації. Вона розділила Велику Британію на кілька географічних областей, кожній з яких присвоювався унікальний тризначний код міста. Свій код отримав і Лондон (020). Введення такої нумерації дозволило навести лад у телефонній мережі, а також забезпечити ефективну маршрутизацію дзвінків. У 2000 році додатково до існуючого коду 020 у Лондоні було введено новий код міста 0203. З появою та поширенням мобільних телефонів і розвитком цифрового зв’язку методи використання телефонних номерів значно змінилися. Традиційні стаціонарні телефони більше не є основним засобом зв’язку в Лондоні. Натомість мобільні телефони стали більш розповсюдженими, дозволяючи людям залишатися на зв’язку, де б вони не були.
