Лондонський аеропорт “Гітроу” — одним з найбільш завантажених аеропортів світу. Це не просто головні повітряні ворота Великої Британії, а й символ шаленого розвитку авіації та інженерної майстерності. Його історія розпочалася майже століття тому, коли на місці величезного аеропорту був невеликий аеродром.
У сучасності “Гітроу” обслуговує сотні тисяч пасажирів. Він має основну роль у розвитку світових авіаперевезень після Першої світової війни й посідає важливе місце в історії країни початку XX століття. Далі на london-future.
Сторінками історії
Відомо, що у 1925 році пілот Норман Макміллан здійснив аварійну посадку на місці сучасного аеропорту “Гітроу”. Льотчик-випробувач та офіцер Королівських військово-повітряних сил зауважив, що рівна земля ідеально підходить для злітно-посадкових смуг. Він порекомендував це місце Річарду Фейрі.
Справжня історія аеропорту розпочалася 1929 року, коли британський авіабудівник Річард Фейрі придбав за 15 000 фунтів стерлінгів ділянку площею 60 га в селі Гармонсворт поблизу Лондона. Там він збудував приватний аеродром “Great West Aerodrome”, де збирали та випробовували літаки. Він мав одну злітно-посадкову смугу і кілька будівель.
Великий розвиток “Гітроу” розпочався у розпал Другої світової війни у 1944 році, коли уряд Великої Британії прийняв рішення розширити аеродром для потреб війська, плануючи дальні польоти на Далекий Схід. Жителів прилеглого села Гіт-Роу виселили, будівлі знесли, щоб розпочати будівництво нових військових об’єктів. До того періоду, коли злітно-посадкові смуги були готові для використання, війна закінчилася й уряд продовжував розвиток місця як цивільного аеропорту, передавши його Міністерству авіації.
Роки роботи
Перший пасажирський рейс на переобладнаному бомбардувальнику Lancaster під назвою “Starlight” полетів у Буенос-Айрес 1 січня 1946 року, а сама подорож зайняла понад 35 годин. Через 5 місяців “Лондонський аеропорт” офіційно відкрили для пасажирів. Термінали були старими армійськими наметами з дерев’яними дошками, які постелили на землю, щоб пасажирам було легше проходити через поле до свого літака та не забруднити взуття. За перший рік роботи послугами аеропорту скористалися 63 000 пасажирів, а до 1951 року цей показник зріс до 796 000.
У 1955 році королева Єлизавета II відкрила перший постійний пасажирський термінал “Queen’s Building”. Його спроєктував архітектор Фредерік Гібберд. На даху облаштували оглядовий майданчик, а всередині пасажири отримували доступ до кінотеатру, пошти, лекційного залу та ресторану. До 1961 року завершилися роботи над двома сучасними терміналами “Europa” і “Oceanic”, які пізніше було перейменовано на “Terminal 2” і “Terminal 3”.
У 1957 році літак “Lockheed Constellation” приземлився в “Гітроу”, вилітав він з Лос-Анджелеса і його політ тривав понад 17 годин до приземлення. Це був перший пасажирський літак, що здійснив безпосадковий переліт. У 1966 році аеропорт офіційно перейменували на “Аеропорт Гітроу”. Популярність аеропорту стрімко зростала разом з його розмірами. Термінал 4 відкрили у 1986 році, а у 2008 році з’явився Термінал 5 — найбільший термінал аеропорту, який збудував архітектор Річард Роджерс. Варто зазначити, що перший термінал закрили, щоб звільнити місце для розширення Термінала 2. У 2014 році реконструкція Термінала 2 була завершена і саме він став сучасним хабом для міжнародних авіакомпаній.
Досягнення та виклики
У наступні десятиліття випустили дві найвідоміші моделі літаків у світі. 1970 році “Pan Am” почала робити польоти на першому “Boeing 747” за маршрутом Нью-Йорк-Гітроу. Через шість років легендарний “Concorde” здійснив перші пасажирські рейси, одночасно вилетівши з аеропорту “Гітроу” у Лондоні та аеропорту “Орлі” у Парижі. Це стало символом співробітництва між Великою Британією і Францією. У 1998 році приватна залізниця “The Heathrow Express” почала безпосадкове сполучення між вокзалом “London Paddington” та аеропортом.
Особливим викликом для аеропорту стала пандемія COVID-19. З 6 квітня 2020 року він перейшов на одно-злітно-посадковий режим через значне скорочення рейсів. Повідомлялося, що близько 200 безпритульних знайшли прихисток в аеропорту, оскільки інші притулки у Лондоні закрили через локдаун.
Після відновлення повної роботи, аеропорт продовжує служити життєво важливими воротами для мільйонів мандрівників щороку. Станом на 2024 рік у “Гітроу” працює близько 75 000 осіб, а це робить його найбільшим роботодавцем у Великій Британії. Оскільки пасажиропотік зростав, то розвиток аеропорту і його робота була неможливою без плану розширення. Серед його проєктів майбутнього — це будівництво нового термінала та поступовий демонтаж Термінала 3 для формування нових супутникових терміналів. Також планують створити нові транспортні вузли, щоб покращити обслуговування пасажирів.
Отже, історія аеропорту “Гітроу” відображає довгий шлях його розвитку, починаючи від маленького аеродрому до найважливішого авіаційного хабу світу. Це своєрідне відображення розвитку авіації Великої Британії, а також адаптацію до великих сучасних викликів та потреб пасажирів.
Використані джерела:
https://www.londonmuseum.org.uk/collections/london-stories/history-londons-heathrow-airport/
https://loveair.co.uk/heathrow-airport/
