Бруталізм у Лондоні: від “бетонних монстрів” до культових архітектурних пам’яток

Під час прогулянки набережною Темзи або споглядаючи архітектуру району Сіті, обов’язково впадають в око масивні бетонні споруди. Трохи похмурі, занадто сірі, величні, але безумовно виняткові — це споруди у стилі бруталізм, які викликають у лондонців як ненависть, так і захоплення. Хтось називає їх “бетонними монстрами”, а хтось купує там квартири за мільйони фунтів. Детальніше про те, як змінювалося ставлення до стилю, можна прочитати на сайті  london-future.

Історія походження лондонського бруталізму

Бруталізм — архітектурний стиль у Лондоні, який спонукає до дискусій, адже не всім мешканцям мегаполіса він до вподоби. Бруталістська архітектура вперше виникла в 1950-х роках післявоєнного періоду. Стиль сформувався як відгалуження повоєнного модернізму після Другої світової війни. Бруталізм характеризується важкими матеріалами, грубою текстурою та незвичайними формами. Такі споруди вирізняються своїми масивними геометричними формами та мінімалізмом, що підкреслює природну фактуру бетону.

До 1970-х років у Лондоні з’явилися десятки таких об’єктів: театри, житлові вежі та навіть культурні центри. Що стосується роботи спеціалістів, то ідеї архітектора Ле Корбюзьє мали значний вплив на розроблення будинків. Проте сам він не проєктував будівлі у Лондоні. Мова йде про вежу Треллік у Західному Лондоні, яку спроєктував Ерньо Голдфінгер і який знав Ле Корбюзьє. У різний час вони навчалися у Парижі в Огюста Перре, який знав, як перетворити бетон на красивий камінь. Так виникли красиві пропорції вежі Треллік, а її бетон поєднали з ліфтами та сходами, з’єднаними містками. Складні бетонні конструкції створили за допомогою опалубки, а простіші секції облицювання сформували з литих плит із заводським оздобленням. Результат виявився вражальним.

Головні бруталістські об’єкти Лондона

• Barbican Estate. Житловий комплекс у центрі Лондона, який побудували між 1965 і 1976 роками на місці, яке постраждало під час бомбардувань Другої світової війни. Комплекс включає житлові блоки, три вежі, сад та навіть озеро та багатофункціональний культурний центр. Яскраво виражений бруталізм з використанням необробленого бетону створює унікальний візуальний образ.
• National Theatre. Блідий колір бетону театру обрали, щоб повторити камінь сусіднього мосту Ватерлоо та Сомерсет-хаусу через річку. На поверхнях забудови видно відбиток опалубки з грубої дерев’яної дошки. Тодішній принц Чарльз у 1988 році порівняв розроблення театру з будівництвом “атомної електростанції в центрі Лондона”.
• Alexandra Road Estate. Найвідоміший житловий масив Лондона як за своєю архітектурою, так і за історією створення. Забудова має форму ступеневого давньоримського амфітеатру, який спроєктував Нів Браун. Житловий комплекс став прикладом, як завдяки бруталізму створювали комфортний простір із терасами.
• Hayward Gallery. На березі Темзи розташована смілива споруда з грубими бетонними кубами, яка є головним осередком сучасного мистецтва мегаполіса. Спроєктував її Норман Енглбек разом у складі команди, а будівництво завершили у 1968 році. Особливістю будови вважають зубчасте необроблене бетонне оздоблення.
• Penguin Pool при Лондонському зоопарку. Павільйон спроєктували Бертольд Любеткін й Уве Аруп. Ця вигнута споруда з бетону побудована ще до появи бруталізму, тому трохи вийшла за його межі, проте суттєво вплинула на розвиток британської архітектури. Від типових масивних квадратних будівель вона вирізняється завдяки переплетеному пандусу. Хоч пінгвінів там вже немає, але можна споглядати саму споруду.
• The Brunswick Centre. Житлово-комерційний центр із бруталістським фасадом. Патрік Годжкінсон спроєктував його у 1960-х роках. Багатоярусні бетонні апартаменти виходять на центральний зал, який заповнений магазинами та ресторанами. Гострі геометричні форми центру стали улюбленими для лондонців та гостей міста.

Від критики до культурної спадщини

Спершу бруталістські споруди зневажали, адже у 1980-х роках через брак коштів у муніципалітету, погіршення криміногенної ситуації у бідних районах та відсутність догляду за бетоном, такі забудови асоціювалися з соціальним занепадом. Багато лондонців вважали, що їх варто знести.

Після появи нового покоління архітекторів, істориків, мешканців Лондона та організації почали вважати, що післявоєнну архітектурну спадщину треба захистити. У сучасності, наприклад, Trellick Tower та Barbican справжні туристичні магніти, місця для фотографування і навіть стали предметом гордості містян. Бетон, який колись зневажали, почали сприймати як частину ідентичності міста.

Таблиця-підсумок основних рис бруталізму

Отже, Лондон має знакові бруталістські будівлі, які демонструють красу бетонного дизайну. Це більше ніж просто кам’яні споруди, вони є свідченнями післявоєнної історії мегаполіса.