У єврейській традиції цвинтар є не лише місцем поховання, а й священним меморіалом, який нагадує про досягнення пращурів. Він дає можливість молитися за їхні душі та вчитися на їхньому прикладі. Свого часу у Великій Британії за це почав відповідати Єврейський цвинтар Віллесден. Як представник «Магічної сімки» Лондона, він відобразив культурний діалог між єврейською громадою та британським суспільством. Далі на london-future.
Історія заснування та розвитку Єврейського цвинтаря Віллесден
У середині 19 століття масовий переїзд євреїв у західні передмістя Великої Британії викликав потребу у новій землі для поховань. Зокрема, через швидке зростання Віллесдена громада вирішила створити новий цвинтар для 35 тисяч померлих. Водночас у 1870 році розпочала свою діяльність Об’єднана синагога, благодійна організація, яка служить британській єврейській громаді. У 1873 році її першим проєктом став Єврейський цвинтар Віллесден. Архітектор і геодезист Натан Джозеф організував купівлю землі в Англіканської церкви, а організація ініціювала його відкриття.
Перший похорон на Єврейському цвинтарі Віллесден відбувся до завершення його будівництва. Відповідно до єврейських звичаїв, він був проведений протягом 24 годин після смерті, але організований поспіхом за волею померлого. Ним був відомий торговець Самуель Мозес. Це спровокувало величезний скандал, оскільки релігійна громада не встигла офіційно оголосити про відкриття. У 1890 році на цвинтарі також був похований Натан Маркус Адлер, перший головний рабин Об’єднаної синагоги та Британської імперії. Його могила розміщена на видному місці вздовж центральної алеї.
Спершу Єврейський цвинтар Віллесден обслуговував усталені єврейські сім’ї Центрального та Західного Лондона. На початку 20 століття єврейське населення столиці поповнилося новоприбулими зі Східної Європи та Росії. У 1907 році на цвинтарі було збудоване розширення під назвою «New Ground», яке задовольнило потреби хвилі приїжджих. Незабаром архітектор Льюїс Соломон спроєктував новий вхід з будиночком класицистичної форми пізнього Відродження у стилі королеви Анни. Водночас у 1929 році заслугою архітектора Гаррі Форда став новий простір для зібрань перед Молитовним залом.
Під час Другої світової війни Єврейський цвинтар Віллесден постраждав внаслідок повітряних бомбардувань. Прилеглі промислові об’єкти та залізничні колії неодноразово ставали мішенями німецької авіації. У 1941 році пряме влучання у цвинтар знищило його єдиний мавзолей. Оскільки до 1945 року місць для поховань майже не залишилося, Об’єднана синагога почала шукати нову ділянку. Найпрестижніші відводилися лише для поховання визначних благодійників та меценатів громади.
У 1961 році Комісія з військових могил Співдружності націй спорудила на Єврейському цвинтарі Віллесден перший у Великій Британії національний єврейський військовий меморіал. Так, проєкт Ральфа Хобдея вшановує пам’ять єврейських військовослужбовців, загиблих у двох світових війнах. У 2015 році Об’єднана синагога отримала грант від Національного лотерейного фонду спадщини Великої Британії на відновлення цвинтаря. Святкуючи своє 150-річчя, вона також відкрила для публіки Дім життя на поховальній території.
Willesden Jewish Cemetery
Визнання та значення Єврейського цвинтаря Віллесден
Єврейський цвинтар Віллесден залишається знаковим місцем, що відображає багатовікову історію єврейської громади Великої Британії. До його пам’ятників II ступеня належать могили Максиміліана Еберштадта, Розалінд Франклін та Маєра Ротшильда. Завдяки експозиціям, мистецьким інсталяціям та різноманітним заходам відвідувачі мають змогу відчути атмосферу місця, згадати близьких та замислитися над темою життя та смерті у Домі життя.
Wikipedia
