Найвідомішим районом Лондона вважається Сохо, який розташований у самому серці Вест-Енду. Він знаменитий своїм нічним життям, першокласними ресторанами та багатою історією. Це унікальний район мегаполіса, який приваблює відвідувачів красивою архітектурою, численними магазинами та галереями.
Вночі бари району заповнюються строкатим натовпом студентів, туристів та місцевих жителів. Спекотне нічне життя та веселощі так приваблюють лондонців. Далі на london-future.
Історичні процеси
У XVII столітті вперше з’являється назва “Сохо”, яка походить від мисливського крику “so-ho”. Його використовували під час полювання у тій місцевості ще у XVI столітті. У той час територія була мисливськими угіддями короля Генріха VIII. Якщо говорити про розвиток району, то він пов’язаний з роботою міського забудовника Грегорі Кінга.
Пізніше на місцевості французькі гугеноти знайшли для себе притулок, а ще згодом район став будинком для грецьких іммігрантів, включно з італійцями. Навіть у сучасності працюють французькі та італійські ресторани, магазини континентальної кухні, а Джерард-стріт є китайським кварталом, що демонструє інтеграцію багатьох приїжджих.
Коли почало збільшуватись населення, у районі збудували нову церкву, а у 1687 році для неї заснували прихід Святої Анни. Він включав весь сучасний східний Сохо, зокрема Чайнатаун. Варто зазначити, що район ніколи не мав чітко визначених адміністративних кордонів.
До середини XVIII століття аристократи, які жили в Сохо, переїхали у більш фешенебельні райони, такі як Мейфейр. До XIX століття аристократія майже зникла і її замінили повії, мюзик-холли, малі театри. Почалося збільшення кількості населення і до 1851 року досягло 327 жителів на акр, що зробило район одним з найбільш густонаселених. Значною подією став спалах холери, що сталося у 1854 році. Було виявлено, що джерело води під помпою було забруднено стічними водами. Для розв’язання проблем зі здоров’ям побудували багато лікарень, створили підприємства з продажу предметів першої потреби.
Сохо у XX столітті
На початку XX століття значно розширилася ресторанна торгівля. Репутація району покращилась після будівництва нових театрів вздовж Shaftesbury Avenue та Charing Cross Road і частування театралів збільшилося. Район став центром мистецької та музичної сцени Лондона. З 1959 року почали відкривати джаз-клуби, наприклад, “Ronnie Scott’s Jazz Club”. Також Сохо асоціюють і з розвитком британського рок-н-ролу, бо на початку кар’єри багато відомих гуртів виступали у місцевих клубах.
З 1980-х років Сохо став затишнішим. У 1978 році заснували житлову асоціацію, щоб надавати розумне орендоване житло. До XXI століття там придбали близько 400 квартир. Відремонтували церкву Святої Анни на Дін-стріт, а також відкрили музей. Бруковані вулички, бездоганно реставровані будівлі роблять локацію відмінним місцем проживання. Це самий жвава місцевість, а затишні кафе, ресторани та бари стають чудовими місцями для спостереження за людьми.
Факти про Сохо
- “Сім носів Сохо”. Дуже цікавою мистецькою інсталяцією району є “Сім носів Сохо”. Це гіпсові носи, які розміщені на вулицях міста. Таку ідею втілив художник Рік Баклі у 1997 році як протест проти появ камер відеоспостереження у Лондоні. Шість із семи носів заховані високо на стінах, або дуже низько поза полем зору, або над стрип-клубами. Дуже цікаво шукати їх, щоб зробити собі світлини на пам’ять. Також існує легенда, яка свідчить про те, що хто знайде всі сім носів, той отримає удачу та багатство.
- Гей-сцена Сохо. Перехрестя Дін-стріт і Олд-Комптон є епіцентром гей-сцени Сохо. У 1930-1970 роки гомосексуалісти використовували секретну мову, щоб спілкуватись у місті.
- Мандрівна статуя. Статуя Карла II на Сохо-Сквер колись стояла як центральний елемент фонтану у 1680-х роках. Потім у кінці XIX століття її подарували художнику Фредеріку Гудоллу.
- Чайнатаун. У межах Сохо розташований лондонський Чайнатаун, який відомий своїми ресторанами, магазинами та китайською культурою. Там проводили час багато відомих людей, наприклад, поет Джон Драйден. Колись там був ресторан “The Mont Blanc”, де збирались відомі письменники. Китайський район дуже популярний серед туристів і місцевих жителів, особливо коли починається Китайський Новий рік.
- Народження телебачення. У 1926 році у Сохо пройшла перша у світі публічна демонстрація телебачення, яку провів інженер Джон Лодж Бердом.
- Секс-індустрія. Саме Сохо понад 200 років був центром лондонської секс-індустрії.
- Архітектурні особливості. Район Сохо знають як осередок історичних забудов. Багато з них залишилося у своєму оригінальному вигляді. Це надає району особливого шарму та приваблює режисерів для зйомок кіно.
- Назва “Сохо” виявилася настільки популярною, що її стали використовувати для називання розважальних районів інших країн, наприклад, у Нью-Йорку та Гонконгу.
- Сохо — один з найдорожчих районів.
Отже, Сохо — це унікальний район, який постійно змінюється, але зберігає власну атмосферу та історичну спадщину. У сучасності вулиці району усіяні модними бутиками, кращими нічними клубами, ресторанами високої кухні та чудовими барами. Таке культурне розмаїття створило особливе місце у Лондоні.
